Показ дописів із міткою Класному керівнику. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Класному керівнику. Показати всі дописи

четвер, 18 січня 2018 р.

Що треба знати про кір і як захистити себе

 В Україні триває спалах кору – одного з найбільш заразних захворювань, відомих у світі. За 2017 рік зафіксовано 4782 випадки захворювання на кір.

Преглянути

вівторок, 2 січня 2018 р.

Пасивно-агресивна поведінка у дітей: що робити


Пасивно-агресивна поведінка у дітей: що робити

Щоб упоратися з такою поведінкою, навчіть дитину здорових способів вираження злості

Пасивно-агресивна поведінка виникає, коли дитина приховує почуття злості, тому що вона ще не навчилася безпечно нвисловлювати свої почуття. Батьки можуть змушувати дітей тамувати своє почуття злості, не даючи їм можливості висловити його будь-яким способом.
Так чи інакше, почуття злості проявляється завжди. Якщо воно не виражене природним способом, воно набуває прихованої форми. Почуття злості повинно бути виражене, і пасивно-агресивні діти й підлітки використовують для цього пасивні способи, тому що вважають, що так безпечніше. Вони саботують батьківські слова, виявляють помсту та інші форми негативної поведінки, щоб виправдати свої почуття, які, на їхню думку, є небезпечними, і їх не можна показувати тим, хто оточує.
Злість - це природна емоція. Поняття «хороших» дітей зазвичай виходять від дорослих. Коли дитина відчуває злість, її вважають «поганою». Однак коли вона пригнічує свої почуття, вона стає їх заручником, а коли вчиться висловлювати їх здоровим способом - розвиває свій емоційний інтелект і вчиться будувати міцні взаємини на все життя.
Пасивно-агресивна поведінка природна для дітей, але вона завдає їм труднощів удома, у школі та в спілкуванні з однолітками.
Пасивно-агресивні діти й батьки не до кінця розуміють свою поведінку. У дітей пасивно-агресивна поведінка призводить до того, що вони ігнорують чимало вимог батьків, навіть не найжорсткіших. Вони не хочуть брати відповідальність за свої дії й замість цього звинувачують інших або використовують маніпуляції.
Пасивно-агресивна дитина розуміє свою ворожість у ставленні до людей, від яких вона залежить, але не бачить зв'язку між своїм протистоянням і своїми почуттями обурення й ворожості.
Особливості пасивно-агресивної поведінки в дітей
Пасивно-агресивні діти не хочуть брати на себе будь-яку відповідальність, але вони не висловлюють свого обурення відкрито. Коли вони погано поводяться, вони уникають відповідальності за ці вчинки. Зазвичай вони не дуже старанні, навмисно виконують роботу погано. Вони відкладають справи до останнього, забувають виконувати свої обіцянки. Коли вони хочуть комусь помститися, то намагаються вивести свою жертву з себе, спровокувати реакцію. Крім того, вони не схильні довіряти іншим людям.
Пасивно-агресивних дітей не турбує їх власна поведінка, але вона турбує тих, хто їх оточує.
Такі діти вважають, що батьки та вчителі не цінують їх зусилля. Вони часто не виконують свою частину загальної роботи, перекладають її на інших. Вони навмисно відкладають роботу до останнього, щоб уникнути її. Також вони вважають, що вимоги, які висувають їм батьки чи друзі, необґрунтовані.
Пасивно-агресивні люди часто переривають розмови. Вони набувають похмурого вигляду, стають дратівливими, розпочинають суперечки. Вони критикують людей, від яких вони залежать. Вони навмисно повільно виконують свою роботу й обурюються, якщо їх підганяють. На словах вони погоджуються, але їх дії не збігаються зі словами. Також вони заперечують своє почуття злості.
Ознаки пасивно-агресивної поведінки в дитини
Про дану поведінку в дитини можуть свідчити такі фрази:
  • «я не можу це зробити, тому що...»;
  • «зроблю за хвилину» (але при цьому дитина виконує обіцяне набагато пізніше);
  • «мені все одно»;
  • «гаразд»;
  • «я не чув, що ти сказала»;
  • «я й так зробив дуже багато»;
  • «я забув зробити те, що ти просила. Потрібно було записати »;
  • «я намагався зробити те, що ти просила. Але я не знав, що це для тебе так важливо, тому я не доробив »;
  • «я зроблю, але спочатку мені потрібно зробити свої справи»;
  • «ця робота - не моя відповідальність»;
  • «я не знав, що ти хотіла, щоб я це зробив».
Розглянемо кілька порад, як упоратися з пасивно-агресивною поведінкою дитини.
  • заохочуйте дитину висловлювати свої почуття;
  • дозволяйте дитині кричати та злитися, не гнівайтесь у відповідь і не змушуйте її пригнічувати свої почуття;
  • зберігайте спокій;
  • дайте зрозуміти дитині, що ви хочете допомогти їй справитися з емоціями;
  • будьте уважні до почуття злості дитини. Допоможіть їй висловити свою злість і навчіть її дослухатися до своїх почуттів;
  • скажіть дитині, що ви поважаєте її почуття;
  • покажіть їй приклад позитивної поведінки.
Батьки, діти й сімейна динаміка
Виявляючи пасивно-агресивну реакцію на поведінку дитини, ви зміцнюєте її приховані способи вираження злості. Показуючи приклад відкритого вираження почуттів, ви вчите цього дитину. Якщо ви вчите її здорових способів вираження злості, ви допомагаєте їй позитивно й відкрито висловлювати свої почуття. Ви звільняєте приховану злість і, врешті-решт, допомагаєте їй зникнути. Будьте чесними зі своїми емоціями - цей урок ви й ваші діти повинні засвоїти на все життя.
Якщо дитина виконує поставлені завдання, реагуйте на це позитивно. Хваліть її за маленькі й великі досягнення. Розкажіть їй, настільки вона важлива в сім'ї. Заохочуйте, щоб вона приймала рішення, і поясніть, що помилятися - це нормально. Дайте їй зрозуміти, що її вибір важливий.
Дитина повинна знайти здорові способи вираження своєї злості. Їй необхідно знати, що вона завжди може сказати: «Я злюся». Вона потребує слів, які звільнять її почуття, і ви можете їй у цьому допомогти. Цінуйте її почуття. Покажіть, що ви поважаєте її саму та її емоції. Допоможіть їй упоратися зі своїми почуттями та знайти нові способи почуватися краще.
Якщо ви помітите, що дитина має проблеми з вираженням злості, і допоможете їй висловлювати свої почуття без страху, ви допоможете їй вирости щасливою дорослою людиною.
Діти, які здаються впертими, безвідповідальними, лінивими або забудькуватими, схильні до пасивно-агресивної поведінки. Вона часто зустрічається в дошкільнят і підлітків. Це відбувається тому, що емоції розвиваються в дітей в останню чергу.
Діти прагнуть самостійності
Діти й батьки постійно перебувають у стані боротьби за владу. Діти хочуть почуватися більш незалежними від контролю батьків. Коли батьки намагаються встановити межі дитині, вона обурюється їх вторгненнями й тим, що її обмежують.
Дітям буває важко заявляти про свої потреби й висловлювати свій протест проти батьків. Найчастіше батьки просто захищають дитину й доглядають за нею. У таких умовах дитина змушена погоджуватися й підкорятися встановленим правилам або вимогам.
Коли підліток відчуває, що не готовий виконувати ці вимоги, він може проявляти або бунтарську, або пасивно-агресивну поведінку. Найчастіше він вибирає останню, щоб уникнути конфліктів у сім'ї. Пасивно-агресивна поведінка викликає фрустрацію у всіх, хто з нею зіштовхується, у даному випадку - у батьків.
У таких випадках підліток зазвичай забуває зробити те, що пообіцяв, погано виконує свої обов'язки, каже, що не почув прохання батьків і тому не виконав його й т. ін. Він робить усе для того, щоб засмутити батьків.
Пасивно-агресивну поведінку також можна спостерігати і в дошкільнят. Це допомагає їм уникнути покарання, тому що створює ілюзію, що вони намагалися виконати необхідне. Якщо дитина впаде в істерику - батьки її покарають, але якщо дитина скаже, що зробила поганий вчинок випадково, це створить ілюзію її невинності й допоможе їй отримати бажане з мінімальними наслідками.
Діти зазвичай переростають пасивно-агресивну поведінку
Пасивно-агресивні діти різного віку розвиваються нормально й не створюють ніяких проблем, коли їх тимчасові прояви пасивно-агресивної поведінки припиняються.
Зазвичай діти висловлюють свої потреби й іншими способами. Вони можуть використовувати гумор, агресію, самовпевненість, безпорадність, вступати в переговори або показувати свою залежність. Коли пасивно-агресивна поведінка - це всього лише один варіант з безлічі можливих, це припиняє бути проблемою. Коли така поведінка - вибір дитини, а не стабільна внутрішня реакція на людей, від яких вона залежить, немає підстав вважати, що дитина страждає від пасивно-агресивного розладу особистості.
Пасивно-агресивну поведінку можна виправити, наприклад, у випадках, коли дитина відкладає справи до останнього. У таких випадках можна встановити їй покарання.
Проблема пасивно-агресивної поведінки в дитини полягає в тому, що батьки схильні до емоційних перепадів. Тому важливо дотримуватися постійного курсу, який приводить до позитивних результатів.
Вираз невдоволення в таких випадках не допомагає. Пасивно-агресивні діти використовують свої способи контролю над батьками й чинять опір їх вимогам. Вони не показують своїх справжніх намірів, але змушують батьків повірити, що будуть підкорятися. Вони не контактують зі своїми істинними почуттями й не виявляють агресію відкрито.
Пасивно-агресивні діти уникають конфронтації. Вони почуваються переможцями в ситуаціях, коли ви зриваєтеся на них або відчуваєте через них фрустрацію. У будь-якому випадку вони здобувають перемогу.

 Освіта.UA

пʼятниця, 30 вересня 2016 р.

Як відбуватиметься ДПА школярів у 2017 році





Як відбуватиметься ДПА школярів у 2017 році
Порядок державної підсумкової атестації у загальних середніх навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році не зміниться. Про це повідомив директор департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України Юрій Кононенко під час прес-конференції 21 вересня. «Державна підсумкова атестація відбудеться відповідно до Положення про ДПА, що затверджено наказом МОН у 2014 році. На цей час ніяких змін не передбачається», - розповів Юрій Кононенко.
Державна підсумкова атестація випускників загальних середніх навчальних закладів І ступеня (початкова школа) розпочнеться 15 травня, ІІ ступеня (основна школа) - 1 червня, а для випускників шкіл ІІІ ступеня – 23 травня. Перелік предметів, з яких буде проводиться державна підсумкова атестація для випускників шкіл І - ІІ ступенів, порівняно з минулим роком, не зміниться. Зокрема, для загальноосвітніх навчальних закладів І ступеня – це українська мова, літературне читання, математика.
«Для випускників тих закладів, де навчання відбувається мовою національних меншин або вивчається одна з мов національної меншини, випускники можуть пройти державну підсумкову атестацію з мови національної меншини за рішенням педагогічної ради навчального закладу та з урахуванням побажань батьків», - додав директор департаменту МОН України.
При цьому Кононенко зауважив, що у початковій школі державна підсумкова атестація - це звичайна контрольна робота, яка проводиться для того, щоб оцінити рівень навчальних досягнень дітей.
«Діти не повинні відчувати дискомфорт та отримувати стрес від участі в державній підсумковій атестації, треба їх налаштовувати на звичайну роботу», - пояснив він.
У навчальних закладах II ступеня, як і минулого року, випускники обов’язково складатимуть ДПА з української мови та математики, а також ще з одного предмета, який буде обирати педагогічна рада школи. Це може бути один із предметів з такого переліку: зарубіжна література, іноземна мова, історія України, всесвітня історія, правознавство, географія, біологія, хімія, фізика, інформатика, мова національної меншини для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням або вивченням такої мови та інтегрований курс літератури.
Державна підсумкова атестація випускників старшої школи загальноосвітніх навчальних закладів (шкіл ІІІ ступеня) розпочнеться з 23 травня і буде проходити у формі зовнішнього незалежного оцінювання. ДПА у формі ЗНО випускники шкіл складатимуть з трьох предметів: українська мова, математика або історія України та ще з одного предмета за власним вибором.
Окрім того, у навчальному закладі для випускників ЗНЗ з навчанням або вивченням мов національних меншин, може бути проведена державна підсумкова атестація з мови національної меншини за бажанням самого випускника.
 Освіта.ua
21.09.2016

понеділок, 30 листопада 2015 р.

Правила дій при виявленні підозрілих та вибухових пристроїв

ДСНС України нагадує громадянам правила дій при виявленні підозрілих та вибухових пристроїв
Шановні громадяни! У зв'язку з загостренням ситуації у Донецькій та Луганській областях, Державна служба України з надзвичайних ситуацій звертається до вас з проханням бути пильними та завжди пам’ятати основні правила дій при виявленні підозрілих та вибухових пристроїв під час новорічних свят.
Для того, щоб вирізнити вибухові пристрої з-поміж усіх інших, варто запам’ятати їхні характерні ознаки:
- предмети є незнайомими або незвичними для цієї обстановки чи території;
- наявність звуків, що лунають від предмету (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), миготіння індикаторної лампочки;
- наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятора тощо);
- наявність розтяжки дротів, або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань;
- предмет може бути підвішений на дереві або залишений на лавці.
Найчастіше вибухові пристрої можна виявити у місцях масового перебування людей. Тому, якщо ви побачили підозрілий предмет на вулиці:
- негайно зателефонуйте до Служби порятунку за номером 101 або у відділення міліції за номером 102;
- попередьте перехожих про можливу небезпеку;
- очікуючи на прибуття рятувальників, огородіть чимось небезпечне місце та відійдіть від знахідки на безпечну відстань (100 м). Для огородження скористайся будь-якими підручними матеріалами: гілками, мотузками, шматками тканини, камінням тощо.
Якщо ви перебуваєте у громадському транспорті та інших місцях скупчення людей вам необхідно бути особливо уважними та дотримуватись таких правил:
- звертайте увагу на залишені сумки, портфелі, згортки чи інші предмети, у яких можуть бути заховані саморобні вибухові пристрої;
- у разі виявлення підозрілого предмета негайно кнопкою виклику водія, переговорним пристроєм чи іншим способом повідомте про знахідку водія чи правоохоронців;
- не відкривайте знайдені пакети чи сумки, не чіпайте їх та повідомте людей довкола про можливу небезпеку.
Категорично забороняється:
- торкатися предмету і пересувати його;
- користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);
- заливати його рідинами, засипати грунтом або чимось його накривати;
- торкатися підозрілого пристрою та здійснювати на нього звуковий, світловий, тепловий чи механічний вплив, адже практично всі вибухові речовини отруйні та чутливі до механічних, звукових впливів та нагрівання.
Якщо лиха не вдалося оминути і стався вибух, дуже важливо не втратити контроль та не піддаватися паніці:
- спробуйте заспокоїтися та уточнити ситуацію;
- ні в якому разі не користуйтеся відкритим вогнем;
- зі зруйнованого приміщення слід виходити обережно, не торкаючись пошкоджених конструкцій та дротів;
- при задимленні обов’язково захистить органи дихання змоченою хусткою, шматком тканини чи рушником;
- по можливості та наявності необхідних знань і навичок надайте першу домедичну допомогу постраждалим;
‑ дочекайтеся прибуття представників аварійно-рятувальних служб та у подальшому дійте за їх вказівками;
- якщо вибух стався у громадському транспорті, вам необхідно, насамперед, виконувати всі команди водія чи команди, які оголошуються дистанційно.
Пам’ятайте! Одна з основних причин нещасних випадків, пов’язаних з вибуховими пристроями – грубе порушення елементарних правил безпеки. Знешкодити вибуховий пристрій або локалізувати вибух можуть лише підготовлені спеціалісти після виведення людей із небезпечної зони.
При виявленні підозрілого предмета, негайно повідомте про це Службу порятунку за номером 101 та правоохоронні органи за номером 102.
Довідково. З початку виконання робіт (6 липня 2014 р.) на звільнених територіях Донбасу підрозділи ДСНС виявили та вилучили 32 тис. 203 одиниці боєприпасів, з них – 5 138 артилерійських снарядів, 2673 мінометних мін, 2767 бойових гранат та мін,  545 реактивних боєприпасів та  більше 21 тис. інших вибухонебезпечних предметів. Крім того, працівники Служби порятунку виявили та знешкодили 574 спеціально встановлених вибухонебезпечних предмети.
Перевірено на наявність вибухонебезпечних предметів
968 адміністративних споруд та будівель, 1 тис. 645,5 га території та 37,5 га акваторії водойм.
За інформацією ДСНС України

Правила дій при виявлення підозрілих та вибухових пристроїв 2

Правила дій при виявлення підозрілих та вибухових пристроїв 1